Підписатись на новини "Української призми"
Ця аналітична записка розглядає євроінтеграційний шлях Північної Македонії та містить рекомендації, які Україна, як країна-кандидат на членство в ЄС, може використати у власному процесі євроінтеграції, враховуючи наявність власних невирішених історичних та культурних конфліктів з сусідніми країнами-членами ЄС.
У центрі цього дослідження – внутрішні механізми коаліційної дисципліни, транзакційні витрати на узгодження політики та роль інституційних стабілізаторів, таких як президентський чинник, процедурна архітектура коаліції, європейський фіскальний примус у стримуванні розпаду.
Передвиборчий рік у Словаччині починається на тлі невизначеності: парламентські вибори заплановані на 2027 рік, але дедалі частіше говорять про їх можливе дострокове проведення.
Для країн ЦСЄ ця трансформація має особливе значення, оскільки регіон одночасно модернізує застарілу енергетичну інфраструктуру та інтегрує відновлювальні джерела енергії.
Cправедливо віднести відносини між цими трьома державами до категорії стратегічної коаліції, де рушійною силою співпраці є саме національні інтереси та цілі окремо взятих гравців.
Бразилія є одним із найвпливовіших акторів Глобального Півдня, і її позиція здатна або посилювати, або розмивати міжнародну підтримку України.
У регіоні ЦСЄ цифровізація державних послуг розвивалася особливо швидко після вступу до ЄС, а електронна ідентифікація стала базою для електронного урядування та цифрової судової системи у багатьох країнах регіону.
Цифровізація судової системи в країнах Центрально-Східної Європи відбувається в різних форматах і темпах, залежно від рівня цифрової готовності держав, наявності інституційних стратегій та доступу до сучасних ІТ-рішень.
Розвиток smart cities у країнах ЦСЄ має виразну регіональну специфіку, що відрізняє його від міст Західної Європи.
Кіберзагрози вже давно не обмежуються окремими хакерськими атаками, а стають невід`ємними елементами довгострокових конфліктів.
Розроблення прагматичних та ціленаправлених кроків у контексті взаємодії з білоруськими добровольцями повинно стати частиною ширшої стратегії України на білоруському напрямку, яка би дозволила ефективно реагувати та термінові та довгострокові виклики з боку режиму Лукашенка.
Завданням цього дослідження сформувати стратегічну рамку для політичних рішень і пропозицій щодо реагування України та партнерів на подальший розвиток інтеграційних процесів між РФ і РБ.