Підписатись на новини "Української призми"
З метою виявлення основних тенденцій політичного дискурсу та аргументів противників найшвидшої інтеграції України до Альянсу у березні-квітні 2023 року команда «Української призми» провела низку інтерв’ю з експертами, колишніми дипломатами та посадовцями семи країн-членів НАТО – Німеччини, Франції, Італії, Болгарії, Словаччини, Туреччини та США, а також проаналізували основні публікації, присвячені питанню розширення Альянсу.
За декілька тижнів виповниться 15 років з моменту, як Рада ЄС підтримала пропозицію Польщі та Швеції про створення Східного Партнерства. Сама ініціатива минулого місяця відзначила свої 14-річчя.
Чи можна державу позбавити головування в Раді ЄС? Для чого взагалі існує процедура, коли країни керують цією інституцією? Як уряди користаються цим правом?
За декілька тижнів виповниться 15 років з моменту, як Рада ЄС підтримала пропозицію Польщі та Швеції про створення Східного Партнерства. Сама ініціатива минулого місяця відзначила свої 14-річчя. Сьогодні регіон Східного Партнерства, як і сама політика, переживає серйозні випробування через війну Росії проти України та інші соціальні й безпекові виклики. На фоні цих проблем, а також здобуття Україною та Молдовою статусу кандидата на вступ до ЄС, ініціатива потребує переосмислення. Проте вона відіграла значну роль у поліпшенні відносин країн регіону з ЄС.
Навколо найманців “Вагнера” багато шуму, міфів та легенд. Спробуємо розібратися, що чи хто насправді стоїть за ними, яка реальна роль Пригожина та на що здатна “ПВК” в протистоянні з українською армією.
Конференція Future of Europe (CoFoE), що тривала з квітня 2021 по травень 2022 року, дала можливість мільйонам європейців активно взяти участь у формуванні спільного майбутнього.
23 червня 2022 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, якою закликав негайно надати кандидатський статус для вступу до ЄС Україні. Того ж дня Європейська рада надала Україні статус кандидата.
До того Європейський парламент також неодноразово демонстрував лояльність і підтримку Україні у своїх численних рішеннях і резолюціях та використовував менш стриману й обережну позицію у порівнянні з окремим європейськими урядами та Європейською Радою. То чому ж ми дотепер не в ЄС і яка загалом роль Європейського парламенту у процедурі ухвалень рішень ЄС?
Імплементація Стратегії зовнішньополітичної діяльності України потребує коригування у частині малих альянсів.
«Грузини заполонили вулиці, щоби висловити прагнення демократії та європейських цінностей. Цей мирний протест був сильним, зворушливо було бачити його», – так Високий представник ЄС з питань зовнішніх справ і безпекової політики Жозеп Боррель прокоментував виступи громадян Грузії в центрі Тбілісі в березні. Ті протестували проти урядового законопроєкту, що пропонував визнати організації громадянського суспільства із зовнішнім фінансуванням «агентами іноземного впливу». Ця ініціатива нагадує аналогічну правову практику з росії. Грузинські громадяни, які вийшли на протест на початку березня, вказували на це та стверджували, що вийшли захищати європейський вибір своєї країни.
Описані події є одним з епізодів руху грузинської держави та суспільства до ЄС. Протягом останніх п’ятнадцяти років стейкголдери Грузії послідовно висловлювали прагнення долучитися до блоку. За цей час у рамках Східного Партнерства країна побувала й лідером за темпом євроінтеграційних реформ, і опинялася на нижчих позиціях за своїх молдовських і українських партнерів. У черговому тексті серії Ad Fontes, Ad Europa «Українська призма» у партнерстві з FES-Ukraine детально розглядають шлях Грузії до ЄС та чинну позицію держави в цьому процесі.
«Історичне рішення», – таким дописом у Твіттері Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель охарактеризував безпрецедентне рішення Європейського Союзу щодо спільних закупівель зброї для України наприкінці березня. Угода є знаковим моментом для ЄС, який вперше отримає повноваження вести переговори щодо контрактів на постачання зброї (раніше це було винятково у компетенції національних урядів).
ЄС має бути сміливішим і швидшим у застосуванні нових економічних інструментів щодо Китаю. Візитом Сі Цзіньпіня до Москви Пекін продемонстрував, що прагне зміни світового порядку та посилює свої стратегічні позиції. Китай стає все більш репресивним удома та наполегливим назовні – і Європа повинна зважати на це.