Підписатись на новини "Української призми"
Нині, коли Республіка Молдова одночасно з Україною отримала статус держави-кандидата в ЄС, а росія готова навіть влаштувати там переворот, аби лишень не допустити прискореної євроінтеграції цієї країни, може видатися, що події почали інтенсивно розгортатися лише тоді, коли вслід за Києвом Кишинів подав заявку на членство у Євросоюзі.
«Вже майже рік загарбницька війна Росії сіє смерть і розруху. Путін не тільки веде жорстоку війну на полі бою, але й злісно атакує мирних жителів. За це агресор мусить заплатити. Сьогодні ми посилюємо тиск 10-м пакетом санкцій» – так розпочала офіційну заяву щодо нового пакету обмежень ЄС проти росії Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Сьогодні в Україні зберігається доволі обмежене розуміння феміністичної зовнішньої політики, що переважно зводиться до питання гендерної рівності на дипломатичній службі.
«Цей рік має стати тим часом, коли не залишиться жодної перепони для початку переговорів щодо повноправного членства»
Україна, яка бореться проти російських загарбників за своє існування та демократичний вибір, також стає учасником процесів на енергетичному ринку ЄС.
Чи достатні та адекватні кроки ЄС у сфері оборони, щоби зупинити агресора та забезпечити перемогу і спокій на континенті?
9-11 грудня у Львові пройшов Білорусько-український експертний форум імені князів Острозьких, організований Інститутом «Політична сфера», Радою зовнішньої політики «Українська призма» та Українським Католицьким Університетом.
Доповідь зосереджена лише на одному аспекті нової Стратегічної концепції: сприйнятті Альянсом своїх партнерів та баченні форматів майбутньої співпраці.
Ціни на енергоносії зростають, а німці вимагають від уряду контрзаходів. 3 вересня лідери правлячої “світлофорної” коаліції зібралися для узгодження нового пакета допомоги для пересічних німців.
(English) Тиждень виявився насиченим на міжнародні події та гучні заяви, які зробили лідери Євросоюзу під час заходів, організованих Чехією, що нині головує в Раді ЄС.
