Команда “Української призми ” має честь представити десятий щорічний аналіз зовнішньої політики. Щороку десятки експертів детально вивчають, як Україна виробляла та реалізувала зовнішню політику за майже 50 функціональними та географічними напрямами. Цей аналітичний продукт є важливим доробком, який присвячений не лише аналізу поточних зовнішньополітичних тенденцій, а й формуванню бази для ґрунтовного дослідження довготермінових підвалин формування української ідеї та інтересу на міжнародній арені.
Завантажити дослідження:
2024 2023 2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015
Коли ми починали роботу у 2015 році, звичайно, ми не могли і подумати про ті трагедії, які постануть на шляху Української держави. З десяти циклів дослідження три останні випуски вже будувались на адаптованій методології, яка дає змогу зрозуміти особливості дипломатії воєнного часу. Щороку ми адаптовуємо структуру дослідження, забираючи неактуальні та додаючи нові пріоритетні напрями. Україна у 2024 році продовжила відшліфовувати підходи до побудови відносин із партнерами в умовах повномасштабної війни та протистояння коаліції зла, до якої Росія також долучила Білорусь, Північну Корею та Іран.
Україні не тільки вдалося відбивати натиск значно більшого ворога, але й утримувати міжнародну ізоляцію для держави-агресора через ініціацію та запровадження нових санкцій, створення механізмів компенсації збитків за агресію, просування на шляху створення спеціального трибуналу. 2024 рік також став часом розвитку політико-дипломатичного інструментарію для забезпечення справедливого та тривалого миру. Україні за підтримки партнерів вдалося значно просунутись вперед на шляху тематичного наповнення Формули миру, а також формування міжнародної коаліції підтримки української позиції. Зовнішньополітична команда продовжувала стратегічний рух до членства в ЄС, відкриваючи переговорний процес та проводячи скринінг законодавства. Фокус на виконанні поставлених завдань на шляху до відкриття кластерів свідчить про впевненість у готовності України до початку переговорів про членство.
При цьому за певними напрямами українські зовнішньополітичні амбіції впиралися у внутрішні та зовнішні перепони у процесі ухвалення рішень. У 2024 році відносини України з партнерами потрапили в зону турбулентності, викликану циклами виборів у ключових державах та організаціях. На цьому тлі результативність зовнішньополітичної роботи України за деякими напрямами дещо втратила темп. Особливо це було відчутно під час передвиборчої кампанії у США, де питання допомоги України стало заручником політичної боротьби. Утім, і за таких умов українські політики та дипломати провели вагому роботу з утримання України на порядку денному.
Загальну оцінку реалізації зовнішньої політики вдалося утримати на показнику В+, як і в попередніх 2022-2023 роках. Це може свідчити про вже набутий зовнішньополітичною командою України позитивний дипломатичний досвід комунікації з партнерами та пошук шляхів до продуктивної комунікації з державами поза ЄС та НАТО.
Боротьба українського народу за свободу та незалежність триває. А це означає, що наша зовнішня політика має не просто залишатись стійкою та ефективною, а й демонструвати партнерам і світу свою проактивність та ціннісні орієнтири. Спільні зусилля держави та суспільства обов’язково приведуть до перемоги над ворогом.
Слава Україні!
Слава героям!
Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики «Українська призма»
Зовнішня політика України у 2024 році
| 2022 | 2023 | 2024 | |
| Політичний інтерес/залученість | B+ | B+ | B+ |
| Стратегічні комунікації | B+ | B | B+ |
| Діяльність | B+ | B+ | B+ |
| Результати | B | B | B |
| Загальна оцінка | B+ | B+ | B+ |
Політичний інтерес/залученість
2024 рік у зовнішньополітичному вимірі для України був побудований на вже закладених у 2022-2023 роках підвалинах дипломатії воєнного часу.
У настановах керівникам закордонних дипломатичних установ України Президент у програмному виступі «Воєнна дипломатія: стійкість, зброя, перемога» виокремив такі пріоритети: зняття наявних обмежень на застосування зброї на території Росії; посилення санкційного режиму проти Росії та її союзників; забезпечення довгострокової підтримки України з боку партнерів; політика підтримки українців за кордоном; міжнародна підтримка Формули миру. Окремо вказано на пріоритетності інтеграції України до ЄС та НАТО. В розрізі співпраці України з регіонами Глава держави відзначив важливість Чорноморського регіону, Африки, Латинської Америки, азійського простору та регіону Тихого океану.
Важливими орієнтирами зовнішньополітичного спрямування є публічні виступи та звернення Президента України до ВРУ. Зокрема, йдеться про виступ Президента у ВРУ з представленням Плану перемоги (16.10) та щорічне Послання Президента до ВРУ (19.11). Щорічне Послання містило наступні пріоритети зовнішньої політики України: інформаційна консолідація комунікації влади для протидії дезінформації; притягнення Росії до колективної відповідальності; забезпечення стратегічного стримування Росії, залучення партнерів у виробництво зброї; енергетична безпека та співпраця; міжнародна підтримка розвитку українських громад; запровадження інституту множинного громадянства; міжнародні партнерства у сфері культури, реформування та посилення дипломатичної служби тощо.
Відповідні зовнішньополітичні та безпекові пріоритети були деталізовані в Плані пріоритетних дій Уряду на 2024 рік. У ньому першочерговим напрямом стала європейська інтеграція України. Значна увага також була приділена вступу України до НАТО, санкційним механізмам, відкриттю нових дипломатичних представництв закордоном. Відкриття переговорного процесу України з ЄС стало також предметом спільного звернення Президента, Прем’єр-міністра та Голови ВРУ до українців (25.06).
Основний політичний інтерес у 2024 році стосувався традиційних напрямів зовнішньої політики України, таких як країни Г7 та ЄС. Значно підвищився політичний інтерес до країн Латинської Америки та Африки. Водночас можна констатувати зниження політичного інтересу до країн Індо-Тихоокеанського регіону, окрім Індії.
Загальним стратегічним завданням залишалось забезпечення всім необхідним Сил оборони України для утримання лінії фронту, забезпечення військовою технікою та боєприпасами, формування міжнародних коаліцій спроможностей та щодо відновлення України, а також залучення до окремих пунктів Формули миру. Серед міжнародних партнерств у військово-технічній та оборонній підтримці України особлива увага приділялась стратегічним відносинам із членами Групи семи, союзниками НАТО та членами ЄС. У регіональному розрізі на чільне місце в заявах вийшла Північна Європа. Значну увагу отримало питання української спільноти за кордоном.
Традиційно найбільшу залученість проявляє Президент та представники Міністерства закордонних справ. У порівнянні з минулими роками, у 2024 році зріс політичний інтерес та залученість народних депутатів, які вийшли за рамки європейських країн-партнерів, а звернули активну увагу на регіон Латинської Америки та Азію. Водночас прем’єр-міністр, міністр оборони та інші профільні міністерства були залучені до питань міжнародного порядку денного значно менше, ніж у попередні роки.
Загальна оцінка за індикатором – В+
Стратегічні комунікації
У 2024 році стратегічні комунікації України були спрямовані на активне залучення до допомоги та солідарності з Україною не лише партнерів із Групи семи, членів ЄС та союзників НАТО. Йшлося також і про налагодження чи посилення співпраці з державами т.зв. «Глобального півдня», особливо у контексті формування міжнародної підтримки для справедливого та довготривалого миру. Залежно від держави чи регіону предметом комунікацій ставали питання надання військової підтримки Україні, підтримання чи запровадження нових санкцій проти Росії, макрофінансова допомога, питання міжнародної відповідальності, а також відбудови України.
Важливими у розрізі комунікаційного впливу на політичні сили та суспільства в іноземних державах були безпосередні візити Президента України до столиць держав-партнерів та участь у спільних заходах у рамках міжнародних організацій, виступи на пленарних зібраннях парламентів, перед студентами та викладачами навчальних закладів, а також участь у міжнародних експертних форумах, які активно висвітлювалися у ЗМІ.
Порівняно з попередніми роками значно знизилась кількість країн, де Президент або міністр закордонних справ мали виступи перед парламентами, але водночас збільшилась кількість інтерв’ю провідним світовим ЗМІ та регіональним ЗМІ Африки та Латинської Америки. Крім того, були організовані престури для представників медіа різних країн т.зв. «Глобального півдня», а також європейських держав, до організації яких були долучені і неурядові організації. Активна комунікація Президента України, прем’єр-міністра, віцепрем’єрів, членів урядової команди та парламентарів з іноземними медіа спостерігалась упродовж усього року.
Варто відзначити, що у 2024 році отримала свій розвиток та продовження частина започаткованих раніше комунікаційних ініціатив, зокрема Формула миру, коаліції військових спроможностей, угоди щодо безпекових гарантій Україні, що окрім іншого слугували важливим інструментом трансляції українських інтересів та широко висвітлювалися в медіа.
У контексті формування міжнародної підтримки України одним із головних майданчиків став перший Глобальний саміт миру у Швейцарії (15-16.06), проведенню якого передували інтенсивні політико-дипломатичні консультації на різних рівнях. Проведення саміту та підписання фінального комюніке заклали підвалини для подальшої активної роботи з партнерами щодо тематичного наповнення дев’яти пунктів Формули миру, а також для комунікації положень комюніке та Формули миру як у країнах-підписантах, так і в інших країнах.
Базуючись на Спільній декларації про підтримку України попереднього року, у 2024 році Україна активно укладала двосторонні угоди про “гарантії безпеки”. Окрім вагомого практичного виміру цих угод, важливу роль відігравала їх комунікаційна складова. Майже до кожної угоди українська сторона вносила стратегічні питання військової підтримки, довгострокової фінансової та матеріальної допомоги, підтримки членства України в НАТО тощо. Паралельні комунікації того, що безпекові угоди не є замінником членства в Альянсі, також були успішні, оскільки презентували чітку позицію України щодо майбутнього членства в НАТО.
Зважаючи на тісні партнерські зв’язки України з Європейським Союзом та НАТО, Президент, члени урядової команди брали участь у засіданнях Європейської Ради, тематичних рад ЄС. Це дозволяло безпосередньо доносити факти про війну та поточні потреби України у міжнародній підтримці. Окремо також слід виділити регіональні ініціативи, які допомагали утримувати питання України у міжнародному фокусі. До них варто віднести періодичні саміти Україна – Північна Європа, Україна – Південно-Східна Європа, зустрічі у форматі “Україна-Веймар+”, Аграрний форум «Україна – Африка 2024» тощо. Додану комунікаційну вартість мала інституціоналізація коаліції військових спроможностей у рамках Контактної групи з оборони України (формат Рамштайн). Україна продовжила залучення іноземних партнерів до ініціативи “Grain From Ukraine”, Міжнародної конференції з питань відновлення України, Міжнародної кримської платформи.
У 2024 році активною була парламентська дипломатія. Народні депутати ефективно використовували майданчики парламентських асамблей Ради Європи, НАТО, а також розвивали депутатські групи з міжпарламентських зв’язків (групи дружби). Ухвалені заяви та резолюції дозволяли привертати увагу міжнародних партнерів до питання війни Росії проти України. Візити керівництва ВРУ до іноземних держав та міжнародних організацій супроводжувались зустрічами зі ЗМІ. Знаковим комунікаційним майданчиком стала перша Парламентська конференція «Україна – держави Латинської Америки та Карибського басейну: співробітництво заради майбутнього» (30.11). При цьому негативний вплив на комунікаційні спроможності мало обмеження з боку голови ВРУ у виїзді за кордон парламентарів, що представляють опозиційні політичні партії.
МЗС представило першу Комунікаційну стратегію «Україна – країни Латинської Америки та Карибського басейну» на 2024-2026 роки. Важливою подією початку року стало відкриття арабськомовної версії сайту МЗС України та аканту у соціальній мережі Х. Продовжив активну діяльність Український інститут. Попри всі складнощі воєнного часу, команда УІ реалізувала понад 180 проєктів культурної дипломатії у 61 країні, зокрема зайшовши у «нові» – Бразилію, Індію, Індонезію, Мексику, ПАР, підсилюючи таким чином дипломатичні та політичні комунікації.
Активно працювали організації громадянського суспільства, які організовували онлайн та офлайн кампанії на підтримку основних ініціатив, як-от притягнення РФ до відповідальності, надання перспективи членства в ЄС та НАТО, а також розширювали комунікації та експертну дипломатію з країнами т.зв. «Глобального Півдня», зокрема в Азії, Латинській Америці та на Близькому Сході.
Загальна оцінка за індикатором – B+
Діяльність
У 2024 році Україна вела активну зовнішню політику як щодо основних партнерів, так і щодо відкриття нових напрямів. Хоча більшість контактів була сконцентрована на необхідності гарантування міжнародної підтримки у питаннях протидії російській агресії, достатньо зусиль приділялось і питанням двостороннього порядку денного та розширенню географічної присутності. Водночас спостерігався певний дисбаланс уваги до різних регіонів світу.
За тематичними напрямами дипломатії воєнного часу суб’єкти вироблення та реалізації зовнішньої політики активно включались у двосторонню та багатосторонню співпрацю. Пріоритетним для України залишалось максимальне залучення членів Групи семи у допомогу Україні, поглиблення інтеграції та співпраці з ЄС, а також інтенсифікація діалогу з Північноатлантичним альянсом.
Традиційно спостерігалася висока активність Президента України. Протягом 2024 року В. Зеленський здійснив по два візити до США, Великої Британії, Італії та по чотири – до Німеччини і Франції. Президент здійснив три візити до інституцій ЄС у Брюсселі та очолив українську делегацію для участі у Вашингтонському саміті НАТО.
Крім того, двосторонні та багатосторонні контакти на найвищому рівні відбувалися на полях засідань ГА ООН, самітів Групи семи, Глобального саміту щодо миру в Україні, Саміту НАТО, саміту Європейської спільноти. Наприклад, на полях міжнародних заходів Президент В. Зеленський двічі зустрічався з Прем’єр-міністром Японії Ф. Кішідою (на саміті Г7 та на ГА ООН) та тричі з Прем’єр-міністром Канади Д. Трюдо (саміт Г7, саміт НАТО, ГА ООН).
Під постійною увагою протягом року були відносини України з США, головним фокусом яких було збереження військової допомоги. Значні зусилля української дипломатії та президентської команди були спрямовані на розблокування фінансової та військової допомоги. Зокрема, українська сторона погодилась на запуск спільної інспекції зброї, наданої американськими партнерами Силам оборони України (перша інспекції відбулась у січні). Президент України здійснив два візити до США та мав серію телефонних розмов із Президентом Дж. Байденом та кандидатом у Президенти Д. Трампом.
Україну відвідали високопосадовці країн-партнерів, зокрема прем’єри Великої Британії, Польщі та Індії – Р. Сунак, Д. Туск та Н. Моді. У лютому участь у заходах до другої річниці повномасштабного вторгнення РФ до України брали Голова Ради міністрів Італійської Республіки Дж. Мелоні, Прем’єр-міністр Канади Д. Трюдо, а також Президентка Європейської комісії У. фон дер Ляєн. Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг відвідав Київ у квітні. У грудні відбулись перші під час повномасштабної війни двосторонні візити до України – канцлера О. Шольца, а також новообраного Президента Європейської Ради А. Кошти разом із комісарами ЄС.
Чільне місце серед завдань українських високопосадовців та дипломатичного корпусу у 2024 році займало залучення військової допомоги Україні. Більшість військової допомоги координувалися через Міжнародну Контактну групу щодо оборони України (формат Рамштайн), який об’єднує понад 50 іноземних партнерів. Упродовж року було проведено сім зустрічей, на яких вирішувались важливі питання щодо обсягів та видів військової допомоги. Україна активно сприяла створенню та інституціоналізації восьми коаліцій військових спроможностей, які за головування іноземних партнерів фокусувалися на окремих видах посилення обороноздатності України. Кількість країн, що приєдналися до восьми коаліцій військових спроможностей, сформованих у рамках формату Рамштайн, сягнула 34.
Українські дипломати активно просували включення питання максимальної інтеграції української оборонної промисловості в європейську під час підготовки Європейської стратегії оборонних індустрій (EDIS), ухваленої в березні 2024 року. Крім того, відбувався активний пошук альтернативних варіантів постачання зброї у зв’язку з вичерпанням запасів окремих країн. Завдяки цьому з’явився формат «данської моделі» – інвестицій та закупки напряму в українських виробників.
На урядовому рівні продовжено географічне розширення проведення форумів оборонних індустрій, покликаних забезпечити підтримку українського військово-промислового комплексу. Так, до прикладу, у травні було започатковано Форум оборонних індустрій Україна – ЄС, у червні – Форум оборонних інноваторів НАТО – Україна, у жовтні було проведено другий Міжнародний форум оборонних індустрій DFNC2, а також Німецько-український семінар оборонних індустрій. Під час форумів українські компанії підписали низку документів з іноземними компаніями щодо розвитку виробництва боєприпасів, засобів РЕБ, повітряних та морських дронів, ремонту західного озброєння тощо. У липні АТ «Укроборонпром» відкрив перше іноземне представництво у м. Вашингтон (США). У вересні ухвалено рішення ЄС про відкриття Офісу оборонних інновацій у м. Київ.
Важливим напрямом діяльності залишався санкційний тиск на Росію, а також залучення фінансового ресурсу та інвестицій. У 2024 році продовжувала активно діяти Міжнародна робоча група щодо санкцій проти Росі, яка формує системні пропозиції та окремі рекомендації за ключовими напрямами впровадження та підтримки санкційної політики. У травні група презентувала третій системний План дій для подальшого посилення санкційного тиску на Росію.
У рамках співпраці з європейськими партнерами Україна також зацікавлена у формуванні регіональних підходів до кооперації. Стратегічне значення для України на даному етапі мала побудова довготривалих відносин із державами регіону Північної Європи та Балтії. У 2024 році відбулося два Саміти Україна — Північна Європа за участі Президента України. У листопаді було започатковано новий формат військової співпраці України з «Північною групою», яка об’єднує 12 країн: Данію, Швецію, Фінляндію, Норвегію, Ісландію, Естонію, Латвію, Литву, Німеччину, Нідерланди, Польщу та Велику Британію. За багатостороннім треком відбувалися контакти з регіоном Західних Балкан. У рамках саміту «Україна – Південно-Східна Європа» (28.02) В. Зеленський зустрівся з Президентом Північної Македонії С. Пендаровським, Прем’єр-міністром Хорватії А. Пленковичем, Прем’єр-міністром Албанії Е. Рамою, Президентом Чорногорії Я. Мілатовичем
Активним, хоч і не завжди результативним, був діалог України з країнами сусідами. Постійні активні контакти, зокрема, були з Молдовою, Румунією, Чехією та Польщею. Складніше відбувався діалог з Угорщиною та Словаччиною (через їх позицію щодо енергетичної співпраці з РФ та санкційного тиску). Міністр закордонних справ України А. Сибіга однією з перших після свого призначення відвідав із робочим візитом Республіку Молдова, а також Румунію та Польщу.
За напрямом європейської інтеграції українська урядова команда розпочала передвступні переговори про членство України в ЄС. У червні було сформовано делегацію України для участі у переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС. У серпні уряд утворив Міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення переговорного процесу та 36 робочих (переговорних) груп. Українські переговірники брали активну участь у процесі зовнішнього скринінгу українського законодавства на відповідність європейському праву. Урядом були підготовлені проєкти дорожніх карт, передбачених Переговорною рамкою.
За лінією співпраці Україна – НАТО теж був присутній високий рівень міжінституційної координації. Питання наближення до НАТО регулярно підіймалось на внутрішніх нарадах за участі Президента та профільних членів уряду. У березні відбулось засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України, на якому було обговорено виконання адаптованої Річної національної програми (аРНП) на 2024 рік, а також реалізація проєктів Комплексного пакета допомоги НАТО для України. Важливим є новий формат – Рада Україна — НАТО. Він є майданчиком не лише для обговорення поточних двосторонніх відносин України з Північноатлантичним альянсом, а й для посилення міжнародної підтримки – протягом року Україна декілька разів ініціювала засідання РУН у відповідь на ескалацію з боку РФ.
У червні у Берліні на полях Конференції з питань відновлення України вперше відбулась зустріч на рівні міністрів Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України. Участь у заході взяли представники урядів 23 країн та 7 міжнародних фінансових організацій. У червні і жовтні було проведено засідання Керівного комітету Багатосторонньої координаційної платформи. Українська делегація на чолі з Прем’єр-міністром Д. Шмигалем у лютому відвідала Токіо для участі у спільній японсько-українській конференції з економічного розвитку та відбудови.
Значна увага була прикута до формування інституційних та процесуальних передумов для проведення Саміту миру та подальшої реалізації Формули миру Президента Зеленського. На внутрішньодержавному рівні процес координації зусиль щодо організації першого саміту включав активну спільну роботу ОПУ, профільних міністерств, ВРУ тощо. Проведення першого Глобального саміту миру в Україні у червні заклало підвалини для активної роботи на рівні тематичних конференцій, які разом із фінальним комюніке Саміту мали стати основою пропозиції миру, сформованою міжнародною спільнотою. У період з серпня по листопад було проведено дев’ять тематичних конференцій за організаційної підтримки держав, співголовуючих у тематичних групах Формули миру.
У контексті реалізації Формули миру активізувалися політико-дипломатичні контакти з регіонами та державами так званого «Глобального півдня» насамперед з такими великими міжнародними акторами як Індія та Китай. Уперше за часів незалежності Україну відвідав Прем’єр-міністр Індії Н. Моді. Крім того, В. Зеленський мав дві зустрічі з Н. Моді «на полях» великих заходів. Вперше з 2017 року відбувся візит міністра закордонних справ Д. Кулеби до Індії. Відтак 2024 рік став роком значного посилення політичного рівня відносин між Україною та Індією. Важливу роль відіграли візити Президента до Саудівської Аравії та Катару, які сприяли зміцненню двосторонніх відносин та заохоченню регіональних партнерів до активної участі в якості посередників.
У відносинах із Китаєм основний акцент було зроблено на пошуку шляхів нейтралізації активної ролі Пекіну у просуванні альтернативної моделі врегулювання. На рівні міністрів МЗС були проведені три зустрічі на полях міжнародних заходів та під час візитів до Китаю.
Регіон Близького Сходу займав чільне місце у зовнішньополітичній діяльності насамперед через гуманітарні проєкти, участь трьох країн Затоки у якості посередників з окремих питань у переговорах з РФ, а також бізнес контакти. На додаток до візитів Президента відбулися візити міністра закордонних справ А. Сибіги до Каїру, де було презентовано дорожню карту розвитку двосторонньої співпраці, та до Сирії після повалення режиму Б. Ассада спільно з міністром агрополітики. Україна продовжила реалізацією гуманітарної програми «Grain From Ukraine», що стала одним зі стратегічних інструментів співпраці з країнами Африки та Близького Сходу.
Активізувалась парламентська дипломатія поза європейським континентом. Зокрема, депутати брали участь у засіданні Парламентської Асамблеї АСЕАН у Лаосі, відвідали низку латиноамериканських країн із візитами. Відбувалися офіційні контакти на високому рівні. Голова ВРУ Р. Стефанчук відвідав інавгурацію Президентки Мексики К. Шейнбаум та зустрівся із Головою Сенату Мексики тощо.
Україна намагалася вести активну взаємодію з країнами Індо-Тихоокеанського регіону як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівні. Протягом року на найвищому рівні відбулися зустрічі і консультації з Сінгапуром, Індонезією, Тимор-Лешті, Філіппінами, В’єтнамом. Цікавим став формат зустрічі на полях Саміту НАТО у п’ятисторонньому форматі з лідерами індо-тихоокеанських держав – партнерами НАТО: Австралією, Республікою Корея, Новою Зеландією та Японією. Також В. Зеленський здійснив перший в історії двосторонніх відносин візит до Республіки Філіппіни (03.06), де провів зустріч із Президентом країни Ф. Маркосом-молодшим.
МЗС України вживало заходів щодо формування стратегічних підходів до роботи з регіонами, а також для посилення дипломатичної присутності. Відбулась низка візитів до країн Латинської Америки, зокрема до Бразилії, з якою також відбувався активний політичний діалог з метою мінімізації наслідків бразильсько-китайської мирної ініціативи. На африканському напрямку високу активність проявляв міністр закордонних справ Д. Кулеба, який у серпні здійснив четверте африканське турне, вперше в історії відвідавши Малаві, Замбію та Маврикій, та Спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки М. Субх. У 2024 році Україна помітно зміцнила свою дипломатичну присутність у Субсахарській Африці, відкривши посольства в ДРК, Кот-д’Івуарі, Гані, Мозамбіку, Ботсвані, Руанді та Мавританії, таким чином збільшивши своє представництво на континенті до 17 країн. Обговорювались плани збільшення дипломатичної присутності і в ЛАКБ, але до кінця року нові закордонні дипломатичні установи відкриті не були.
Найвищі оцінки за індикатором «Діяльність» протягом року отримали країни Г7, ЄС, Індія, Польща, Туреччина, Чехія, регіони Балтії та Північної Європи, ООН, Формування міжнародної коаліції з відновлення України, Формула миру, Військова дипломатія, Публічна дипломатія та Санкційна політика.
Загальна оцінка за індикатором – В+
Результати
Зусилля, спрямовані на формування стабільної основи міжнародної співпраці, дозволили досягти значних результатів. Відносини з державами Групи семи та Європейського Союзу, які формують основу поточної стійкості України та її обороноздатності, у 2024 році підтвердили свій стратегічний статус.
Станом на 31 грудня Україна уклала 26 двосторонніх безпекових угод з державами Групи семи та країнами, що приєдналися до Спільної декларації про підтримку України, а також угоду з Європейським Союзом. Ці двосторонні документи передбачають конкретні форми та напрями підтримки України на довгострокову перспективу, механізми консультацій та надання допомоги у разі ескалації війни, підтримку партнерами стратегічних ініціатив України політико-безпекового характеру.
Значних результатів вдалося досягти у питаннях надання фінансової та безпекової допомоги. За інформацією НАТО, у 2024 році союзники надали Україні військової допомоги на суму 50 млрд дол. США, з яких 60% припадає на європейських членів Альянсу та Канаду.
У травні ЄС дозволив спрямовувати надприбутки від заморожених активів РФ на оборонні потреби України через Європейський фонд миру. Уже у липні Україна отримала перший транш обсягом 1,5 млрд євро, у т.ч. 400 млн євро запрограмованих на закупівлю ОВТ від українських виробників. Завдяки “данській моделі” підтримки української оборонної промисловості ЗСУ отримали озброєння на майже 538 млн євро. У рамках Місії ЄС з військової допомоги Україні (EUMAM) за різними напрямами було підготовлено близько 32 тисяч українських військовослужбовців.
Для забезпечення фінансової стабільності України критично важливим став офіційний запуск програми ЄС Ukraine Facility. Програма передбачає можливість отримання Україною фінансової та технічної допомоги ЄС на загальну суму 50 млрд євро протягом чотирьох років. Загальна міжнародна фінансова допомога Україні для покриття пріоритетних соціальних та гуманітарних видатків державного бюджету у 2024 році склала 41,7 млрд дол. США. Співпраця з МВФ у рамках Програми механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) принесла Україні 5,4 млрд дол. США. Крім ЄС та МВФ вагомою стала також підтримка США, Світового банку, Японії, Канади.
У травні Рада ЄС схвалила План для Ukraine Facility, який був розроблений українською урядовою командою спільно з європейськими партнерами. План визначає 69 реформ, які охоплюють 15 сфер та 10 інвестицій. Реалізація цих структурних реформ в Україні забезпечить наближення України членства в ЄС. Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду між Україною та ЄС щодо спецмеханізмів реалізації фінансування ЄС України згідно з інструментом Ukraine Facility.
Попри те, що у 2024 році українській стороні не вдалося переконати західних партнерів передати Україні заморожені в Європі російські активи, на цьому шляху є значний позитивний зсув. ЄС та країни Г7 погодили надання Україні до 45 млрд євро виняткової позики макрофінансової допомоги та відповідних двосторонніх кредитів від партнерів Г7 за ініціативою додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України. Погашення позики буде здійснюватись за рахунок надзвичайних доходів, що походять від російських заморожених активів.
У червні відкрився новий розділ у відносинах України з Європейським Союзом, що ознаменувався фактичним відкриттям переговорів про членство. Активна двостороння співпраця дозволила Європейській Комісії завершити скринінг щодо кластера 1 “Основи” у листопад.
На секторальному рівні було продовжено дію Угоди про лібералізацію автомобільних вантажних перевезень та дію автономних торговельних преференцій при імпорті ЄС товарів походженням з України. Україна продовжувала бути бенефіціаром Механізму цивільного захисту ЄС, що дозволило на кінець року отримати понад 150 тис. тонн гуманітарної допомоги. Рішенням Ради ЄС було продовжено дію механізму тимчасового захисту для громадян України до березня 2026 року.
Протягом року Рада ЄС ухвалила три нові санкційні пакети проти Росії: 13-й, 14-й та 15-й. Ситуація з ухваленням нових пакетів санкцій сповільнилась із початком головування Угорщини в Раді ЄС у другій половині 2024 року.
Попри відсутність запрошення для України приєднатись до Альянсу, результати Саміту НАТО у Вашингтоні мали низку позитивних рішень. Зокрема, було затверджено Дорожню карту взаємосумісності Україна – НАТО. До ключових рішень Саміту також можна віднести створення Спільного центру аналізу, підготовки та навчання НАТО – Україна (JATEC). Крім того, на Вашингтонському саміті НАТО було запроваджено механізм НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU), який уже з грудня почав перебирати на себе обов’язки з координації постачання державами-членами Альянсу і партнерами військової допомоги Україні, підготовки ЗСУ, формування стратегій і планів подальшого розвитку сектору безпеки та оборони України. Втім, до кінця року не була представлена адаптована Річна національна програма на 2025 рік.
У розрізі формування міжнародної коаліції на підтримку України можна позитивно відзначити результати зусиль української команди щодо імплементації Формули миру. Перший Глобальний саміт миру (15-16.06) у Швейцарії зібрав 101 учасника – представників іноземних держав та міжнародних організацій. Спільне комюніке саміту про основи миру, яке опиралось на напрацьоване бачення шляхів розв’язання глобальних питань, зокрема щодо ядерної, продовольчої безпеки, звільнення полонених і депортованих, у т.ч. дітей, було підписано 80 учасниками. Водночас бажання України та партнерів забезпечити максимальну присутність іноземних держав та міжнародних організацій на заході негативно вплинуло на змістовне наповнення фінального документа саміту, звуженого до декількох пунктів Формули миру.
Вдалося досягнути важливих результатів на двосторонньому треку. Завдяки посиленню міжпарламентського співробітництва Італія розпочала реалізацію спільного проєкту з відбудови України під патронатом італійського парламенту. Уряди України та Франції у 2024 році підписали чотири угоди: грантову, енергетичну, щодо зміцнення обороноздатності, щодо фінансової та технічної підтримки. Під час лютневої Конференції щодо економічного зростання та відновлення в Японії було підписано 56 документів, включаючи меморандуми з Японським експортно-страховим агентством (NEXI) та Японським банком міжнародного співробітництва (JBIC). Під час візиту Прем’єр-міністра Індії Н. Моді до Києва було підписано чотири угоди: у сфері сільського господарства, фармацевтики, культурного співробітництва та щодо індійської гуманітарної допомоги. Були підписані Меморандум про протидію дезінформації між Україною, Молдовою та Румунією, Угода про Всеосяжне економічне партнерство між Україною та ОАЕ, Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Албанія.
ОАЕ та Катар продовжили зусилля з повернення громадян України з російського полону.
На багатосторонньому рівні варто відзначити ухвалення Стратегії розвитку відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну та передані проєкти угод про вільну торгівлю 10 державам ЛАКБ (Аргентині, Бразилії, Гватемалі, Гондурасу, Еквадору, Колумбії, Коста-Риці, Парагваю, Уругваю та Чилі). Водночас попри оголошені на початку року плани, до кінця 2024 року так і не було відкрито жодне з п’яти анонсованих посольств у регіоні. Також не було проведено анонсований ще у грудні 2023 року саміт «Україна – Латинська Америки».
За результатами саміту «Україна – Південно-Східна Європа» було ухвалено декларацію, яка засуджувала агресію РФ, закликала посилити військову підтримку України, а також підтримку європейської інтеграції України. У Копенгагені було започатковано новий формат співпраці — «Північна група — Україна», який об’єднує 12 країн.
За результатами четвертого африканського турне міністра закордонних справ України було укладено домовленості про п’ять міжнародних угод із Малаві, Замбією та Маврикієм. Негативним епізодом стало розірвання Малі та Нігером дипломатичних відносин з Україною, які разом із Буркіна-Фасо звернулися до голови РБ ООН зі звинуваченнями України у підтримці тероризму.
ГА ООН вперше ухвалила резолюцію «Безпека та захищеність ядерних об’єктів України, включаючи Запорізьку АЕС», у якій наголошується на необхідності демілітаризації та деокупації Запорізької АЕС у зв’язку з невиконанням Росією резолюцій керівних органів МАГАТЕ. Міжнародний суд ООН виніс рішення у справі України проти РФ щодо застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, встановивши, що Росія порушила обидва міжнародні договори. Держави Організації з безпеки та співробітництва у Європі з ініціативи України офіційно активували «Московський механізм» щодо українських цивільних заручників, яких утримує Росія на тимчасово окупованих територіях. Важливим досягненням стало оголошення про прийняття перших рішень щодо внесення заяв до Реєстру збитків (RD4U), завданих агресією Росії проти України, що створений під егідою Ради Європи.
Загальне охоплення комунікаційних кампаній МЗС у 2024 році зростало та сягнуло понад 1 млрд, команда Міністерства отримала 46 міжнародних креативних нагород. Розширив свою присутність за кордоном Український інститут, збільшивши кількість реалізованих проєктів у «традиційних» за географічним охопленням країнах та зайшовши у «нові» (наприклад, Бразилія, Індія, Індонезія, Мексика, ПАР). Значний вплив на діаспору мав внесений Президентом України законопроєкт про множинне громадянство, який у грудні було ухвалено ВРУ у першому читанні.
Низку досягнень було зафіксовано у зовнішньоекономічному вимірі. Зокрема, набула чинності оновлена Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Уряд розробив законопроєкт про ратифікацію угоди про ЗВТ із Туреччиною. ВРУ ратифікувала Угоду між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північною Ірландією про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство. Завершились переговори щодо модернізації Угоди про вільну торгівлю з державами ЄАВТ.
За даними Державної митної служби, загальний товарообіг України за 2024 рік становив майже 112,3 млрд дол. США (на 13% більше, ніж за попередній рік). Набирає обертів експорт товарів, який сягнув 41,6 млрд дол. США. Імпорт склав 70,7 млрд дол. США. В агрегованому вигляді головним зовнішньоторговельним партнером України залишається Європейський Союз (60% експорту та 50% імпорту).
МЗС та Держпродспоживслужба активно працювали над пошуком нових торговельних можливостей та змогли забезпечити доступ до 16 нових іноземних ринків для експорту української продукції. Цьому також сприяло розширення логістичних можливостей Українського морського коридору.
До п’ятірки основних торговельних країн-партнерів (торгівля товарами) увійшли КНР (16,75 млрд дол. США), Польща (11,7 млрд дол. США), Німеччина (8,2 млрд дол. США), Туреччина (6,4 млрд дол. США) та Італія (4,5 млрд дол. США). Україна найбільше імпортувала з Китаю (14,4 млрд дол. США), Польщі (6,97 млрд дол. США), Німеччини (5,4 млрд дол. США), Туреччини (4,24 млрд дол. США) та США (3,5 млрд дол. США). Найбільший експортний потік спрямовувався до Польщі (4,7 млрд дол. США), Іспанії (2,9 млрд дол. США), Німеччини (2,8 млрд дол. США), Китаю (2,4 млрд дол. США) та Туреччини (2,2 млрд дол. США).
Найвищі оцінки за індикатором «Результати» у 2024 році отримали Європейська інтеграція, Велика Британія, Канада, Японія, Польща, Румунія, Чехія, регіони Північної Європи, Балтії, Західних Балкан, ООН, Формування міжнародної коаліції з відновлення України, Формула миру, Військова дипломатія, Економічна дипломатія.
Загальна оцінка за індикатором – В
Загальна оцінка – В+