Підписатись на новини "Української призми"
Український інститут спільно з МФ «Відродження» та Радою зовнішньої політики «Українська призма» провів дослідження як сприймають Україну у США, Туреччині та Японії.
Еволюція багатостороннього інституційного виміру СхП (2009-2019). Нові ініціативи та пропозиції щодо реорганізації інституційної рамки СхП (2019-2021). Перспективи диференціації в рамках багатостороннього формату СхП.
Протягом останніх 4-5 років цифровізація економіки та суспільства стала одним із пріоритетів у рамках політики Східного партнерства і продовжує утримувати увагу основних стейкхолдерів як з боку ЄС, так і всередині більшості країн регіону СхП.
Українсько-грузинські відносини потребують ґрунтовного перегляду із акцентом на їх практичне наповнення, яке наразі не відповідає ані гучним декларативним заявам на міжнародній арені, ані поняттю «стратегічне партнерство» як такому.
Враховуючи різну швидкість, багатошаровість та неоднозначність інтеграційних прагнень учасниць СхП, а також явне зміщення стратегічних пріоритетів у бюджеті ЄС на 2021-2027 рр., можливі два базові сценарії вибудовування економічної взаємодії України з ЄС до 2025 р.
Незважаючи на поточну позитивну динаміку у двосторонніх відносинах України та Молдови, говорити про збереження цього тренду в середньостроковій перспективі не доводиться.
Прогнозні сценарії розвитку взаємовідносин України та ЄС у сфері МСП залежатимуть від рівня стратегічних рішень ЄС, зокрема його готовності позбутись консервативного підходу стосовно наступної рамки СхП та превалювання формального чи змістовного підходу до оновлення УА.