Підписатись на новини "Української призми"
Найперспективнішим напрямом двосторонньої співпраці з точки зору задіяння виробничого потенціалу та модернізації української промисловості є військово-технічне співробітництво.
Попри регулярність та послідовність міждержавних контактів з економічних питань, а також той факт що ряд важливих документів з розвитку торгівлі було підписано за головування України, динаміка торгівлі та інвестицій в межах ГУАМ з українського боку не відрізняється позитивними змінами на перспективу.
Українсько-болгарська економічна взаємодія будується в неоднозначній системі зовнішньоекономічних координат, що впливає на дискретність стратегічного позиціонування Болгарії як країни-партнера.
Основними викликами для посилення співпраці у форматі Тримор’я виступають низький рівень фінансового забезпечення проєктів, дисгармонія інтересів країн-учасниць та найбільших донорів, брак ініціативи та несформованість української візії щодо посилення присутності в Ініціативі.
Вплив пандемії COVID-19 на світову торгівлю, а відтак і на українські торгівельні відносини буде спостерігатися у трьох вимірах: загальна економічна активність, ціни та попит на основні експортні позиції.
Недоторговані та недоінвестовані мільйони доларів, недобудовані кілометри доріг та невирішені екологічні проблеми. Все це наслідки домінування політичних емоцій над економічними розрахунками в угорсько-українських відносинах. Про результати першого за сім років засідання українсько-угорської міжурядової економічної комісії 25 червня та намагання Києва і Будапешта спрямувати політичну енергію на вирішення наболілих економічних проблем.
Яким буде “план Б” Володимира Зеленського, якщо не вдасться домовитись у Парижі? Наскільки надійними є реформи, які приймаються у турборежимі? Яка буде позиція президента, якщо український суд погодиться, що націоналізація Приватбанку є незаконною? Який вплив має Коломойський на президента? Чи є питання Криму на порядку денному? Саме такі питання ставлять українським посадовцям та експертам європейські […]
Наближається до завершення епопея з Стокгольмським арбітражем в частині транзитного контракту. Хай там що буде вирішено, але проблема подальшого використання ГТС України залишається, адже наша країна прагне залишитися у газовому ланцюжку в той час як Росія за будь-яку ціну намагається позбавити нас статусу одного з основних транзитерів до ЄС, сподіваючись цим знизити інтерес європейців та послабити національну економіку.
Перший транзит територією України в рамках нового Шовкового шляху може відбутися вже в кінці поточного – на початку наступного року
Пока политически страны Восточного партнерства не готовы выступать единим регионом, прагматичному экономическому сотрудничеству и даже созданию общего экономического пространства, казалось бы, не так много помех
Якщо на міжнародній арені Греція за останні сім років стала асоціюватися зі словом “криза” не менше, ніж, скажімо, зі словами “Парфенон” і “філософія”, то в самій країні одним з найменш популярних і ледь не лайливих стало слово “реформи”
(English) 14-15 травня ц.р. у Пекіні відбувся Форум Ініціативи “Один пояс, один шлях” – кількатрильйонного проекту КНР спрямованого на розбудову геоекономіки регіонів з понад шістдесятьма державами світу з Центральної Азії, Європи і, навіть, Латинської Америки.