Підписатись на новини "Української призми"
«Історичне рішення», – таким дописом у Твіттері Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель охарактеризував безпрецедентне рішення Європейського Союзу щодо спільних закупівель зброї для України наприкінці березня. Угода є знаковим моментом для ЄС, який вперше отримає повноваження вести переговори щодо контрактів на постачання зброї (раніше це було винятково у компетенції національних урядів).
ЄС має бути сміливішим і швидшим у застосуванні нових економічних інструментів щодо Китаю. Візитом Сі Цзіньпіня до Москви Пекін продемонстрував, що прагне зміни світового порядку та посилює свої стратегічні позиції. Китай стає все більш репресивним удома та наполегливим назовні – і Європа повинна зважати на це.
Нині, коли Республіка Молдова одночасно з Україною отримала статус держави-кандидата в ЄС, а росія готова навіть влаштувати там переворот, аби лишень не допустити прискореної євроінтеграції цієї країни, може видатися, що події почали інтенсивно розгортатися лише тоді, коли вслід за Києвом Кишинів подав заявку на членство у Євросоюзі.
Наприкінці лютого увага усього світу була прикута до річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну. Рішучу підтримку нашій державі у протистоянні агресії висловила переважна більшість країн світу, про що красномовно свідчать результати голосування в ГА ООН резолюції «Про справедливий і сталий мир в Україні» від 23.02.2023 р., яку підтримала 141 держава (лише 7 висловилися «проти»). Стабільно велику кількість голосів «за» резолюцію дав регіон ЛАКБ – її підтримали 26 країн із 33 держав.
«Вже майже рік загарбницька війна Росії сіє смерть і розруху. Путін не тільки веде жорстоку війну на полі бою, але й злісно атакує мирних жителів. За це агресор мусить заплатити. Сьогодні ми посилюємо тиск 10-м пакетом санкцій» – так розпочала офіційну заяву щодо нового пакету обмежень ЄС проти росії Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Сьогодні в Україні зберігається доволі обмежене розуміння феміністичної зовнішньої політики, що переважно зводиться до питання гендерної рівності на дипломатичній службі.
«Цей рік має стати тим часом, коли не залишиться жодної перепони для початку переговорів щодо повноправного членства»
Україна, яка бореться проти російських загарбників за своє існування та демократичний вибір, також стає учасником процесів на енергетичному ринку ЄС.
Чи достатні та адекватні кроки ЄС у сфері оборони, щоби зупинити агресора та забезпечити перемогу і спокій на континенті?
9-11 грудня у Львові пройшов Білорусько-український експертний форум імені князів Острозьких, організований Інститутом «Політична сфера», Радою зовнішньої політики «Українська призма» та Українським Католицьким Університетом.