Підписатись на новини "Української призми"
Збірка містить аналітичні матеріали за тематикою багатосторонньої та двосторонньої співпраці України у рамках політики Східного партнерства (СхП) Європейського Союзу.
У дослідженні представлено аналіз торговельно-економічного співробітництва України з монархіями Перської затоки та країнами-членами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) – Саудівською Аравією, ОАЕ, Катаром, Кувейтом, Оманом та Бахрейном
Еволюція багатостороннього інституційного виміру СхП (2009-2019). Нові ініціативи та пропозиції щодо реорганізації інституційної рамки СхП (2019-2021). Перспективи диференціації в рамках багатостороннього формату СхП.
Протягом останніх 4-5 років цифровізація економіки та суспільства стала одним із пріоритетів у рамках політики Східного партнерства і продовжує утримувати увагу основних стейкхолдерів як з боку ЄС, так і всередині більшості країн регіону СхП.
Українсько-грузинські відносини потребують ґрунтовного перегляду із акцентом на їх практичне наповнення, яке наразі не відповідає ані гучним декларативним заявам на міжнародній арені, ані поняттю «стратегічне партнерство» як такому.
Враховуючи різну швидкість, багатошаровість та неоднозначність інтеграційних прагнень учасниць СхП, а також явне зміщення стратегічних пріоритетів у бюджеті ЄС на 2021-2027 рр., можливі два базові сценарії вибудовування економічної взаємодії України з ЄС до 2025 р.
Незважаючи на поточну позитивну динаміку у двосторонніх відносинах України та Молдови, говорити про збереження цього тренду в середньостроковій перспективі не доводиться.
Прогнозні сценарії розвитку взаємовідносин України та ЄС у сфері МСП залежатимуть від рівня стратегічних рішень ЄС, зокрема його готовності позбутись консервативного підходу стосовно наступної рамки СхП та превалювання формального чи змістовного підходу до оновлення УА.
Економічна взаємодія між Україною та Румунією відбувається переважно у площині макроекономічної дипломатії.